ТЕМА 1. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ КРОЛІВНИЦТВА

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. Походження кролів.

2. Біологічні особливості кролів.

3. Морфо-фізіологічні особливості кролів.

Місце кролів у тваринному світі. Кролів відносять до типу хребетних, класу ссавців, підкласу плацентових, ряду гризунів, підряду подвійно-різцевих. До підряду подвійно різцевих відносять і родину зайцевих, у яку входять роди власне зайців та кролів. Кролів відносять до виду звичайний кріль.

Походження і еволюція кролів у процесі одомашнення. Предком кролів є дикий кріль. Точних даних про час і місце прирученнядиких кролів немає. Ще до нашої ери римляни утримували диких кролів у „заячих загонах” (що можна вважати як перший крок до приручення). Розводили кролів до нашої ери і в Сіамі та Бірмі, а деякі літературні джерела свідчать про те, що їх розводили також і в Китаї. Вважають, що дикі кролі були приручені понад 2000 років тому. Батьківщина дикого кроля – Південна і Середня Європа. Особливо багато їх водилося у Іспанії, Італії та інших країнах на узбережжі Середземного моря. Одомашнення кролів у повному розумінні проходило в кінці стародавніх і протягом середніх століть.

Дикі кролі на території нашої країни тепер водяться в Одеській, Херсонській, Миколаївській областях, на узбережжі Каспійського моря, а останнім часом їх розселено в мисливських угіддях Кримської, Дніпропетровської, Запорізької, Тернопільської, Львівської, Вінницької та деяких інших областей України.

Дикий кріль має довжину тіла до 40 см, живу масу—1,5-3 кг. Волосяний покрив темно-сірого кольору з рудуватим відтінком (агуті), забарвлення зональне. Нижня частина тулуба і внутрішня сторона ніг мають світліше волосся, верхня частина шиї і потилиці іржаво-жовто-бура, верх хвоста і кінчики вух чорні. Живуть дикі кролі колоніями. Селяться здебільшого в лісах, парках, степових кам'янистих балках та вздовж морських берегів, роблячи нори з численними ходами та коридорами, в яких влаштовують гнізда, вистилаючи їх пухом. З нір кролі виходять більше вночі для добування їжі. Їжа — зелена трава, а також сухі трави, коріння рослин, кора молодих дерев та пагони. Розмножуються дикі кролі тільки влітку, даючи 3-4 окроли. Тривалість вагітності — 28-32 дні, самки в окролі приводять близько 5 кроленят. Кролиці годують кроленят до місяця й більше. Забарвлення волосяного покриву взимку не змінюється, він лише стає більш щільним і пухким. Із свійськими кролями дикі кролі легко схрещуються та дають плодюче потомство.

Із-за деякої схожості в будові тіла із зайцями виникла хибна думка про те, що кролі походять від зайців.

Рис. 1. Дикий кріль

Проте кролі і зайці мають надто велику відмінність у біології та будові тіла. Вагітність у зайчих триває 50— 52 дні. Зайчихи народжують 3—5 зрячих, укритих волоссям зайченят, які зразу ж на перший-другий день здатні їсти траву і переходити до самостійного життя. Із свійськими і дикими кролями зайці не схрещуються.

В результаті одомашнення у кролів сталися значні зміни в біології, екстер'єрі, поведінці тощо. Під впливом одомашнення змінилися жива маса (2—9 кг), довжина тіла (до 70 см). У свійських кролів найрізноманітніше забарвлення волосся, як однотонне, так і зональне, різна його довжина.

Рис. 2. Одноденний заєць-біляк (1) і кріль (2)

Одомашнення спричинило зміни кістяка, форми будови тіла, внутрішніх органів, нервової системи. Якщо дикі кролі розмножуються тільки влітку, то свійські кролі — у всі пори року. Під впливом одомашнення значно підвищилися плодючість, скороспілість, поліпшилися м'ясність, якість волосяного покриву та інші корисні для господарства ознаки. Проте, незважаючи на досить тривалий час одомашнювання, у кролів збереглися деякі властивості диких предків. Випущені на волю свійські кролі влаштовують нори, як і дикі, вони більш рухливі і бадьорі вночі, а вдень відпочивають.

Біологічні особливості кролів.

Плодючість і висока інтенсивність розмноження. Кролі досить рано стають статевозрілими — самки середніх порід у 3,0—3,5 місяця, великих — у 3,5—4,0 місяці, а самці — у 6—8 місяців. Вагітність у кролиць триває 28— 32 (в середньому ЗО) дні. За один окріл самка народжує 6—9, а більш багатоплідні— 12—16 кроленят. Відомі випадки, коли за один окріл кролиці народжували по 21— 24 кроленят. Завдяки такому ранньому статевому дозріванню, високій плодючості і короткому періоду сукрільності від кролиці можна мати по 4—6 і більше окролів на рік, тобто по 36—40 кроленят, що становить 70— 100 кг м'яса в живій масі при інтенсивному вирощуванні. Якщо ж врахувати і приплід кролиці, то практично за рік від неї можна мати по 150—200 і більше кроленят.

Ріст і розвиток, скороспілість. З усіх видів сільськогосподарських тварин кролі відзначаються найбільш високою Інтенсивністю росту. Особливо інтенсивно вони ростуть в ембріональний період і в перші 3 місяці постембріонального періоду. Це було використано при розробці бройлерного та інтенсивного методів вирощування кролів на м'ясо. Кроленята народжуються живою масою 50—90 г. До 6-денного віку початкова маса кроленят подвоюється, а в місячному віці збільшується у 10— 12 раз. Телята на подвоєння живої маси потребують у 8 разів більше часу, ягнята і козенята — у 3—4 ради, поросята— в 1,5 рази. При бройлерному та інтенсивному вирощуванні кролів на м'ясо у 2,5 місяця вони досягають живої маси 1,8—2 кг, у 3 місяці —2,2—2,5 кг. Нова технологія виробництва м'яса в кролятниках закритого типу дає можливість мати кроленят з живою масою 1,8—2 кг уже в 2-місячному віці, а в 3-місячному — 2,7—3 кг.

Дослідами встановлено, що приріст живої маси кроленят у молочний період годівлі їх залежить від кількості та якості молока, яке вони споживають щодоби від своїх матерів (табл. 1). Живлення материнським молоком у більш пізніші періоди розвитку відіграє не, менш важливу роль, бо виключення материнського молока з раціону кроленят у 45—50 днів різко сповільнює їх ріст. Кроленята, яких утримують на високопоживних сумішках без материнського молока, відстають у живій масі від своїх ровесників, забезпечених молоком (на 300—500 г у віці 60 днів).

Скороспілість кролів найкраще визначати за середньодобовими приростами кроленят у 2—3-місячном.у віці — скороспілі кролі мають у цьому віці прирости 25—35 г за добу. Для визначення скороспілості можна використати метод порівняння живої маси кроленят у 3—3,5-місячно-му віці з їхніми батьками (особливо матерями), у скороспілих тварин це відношення становить 40—50%. Щоб виявити скороспілих тварин, проводять контрольну відгодівлю молодняку від перевірюваних батьків (за умови утримування молодняку разом з батьками до 2 місяців) і враховують витрату кормів (табл. 2).

Таблиця 1

Ріст кроленят залежно від молочності матерів

(Білий Л.А., 1977)

Групи маток	Середня маса кроленят, г
	при народженні		на 30-й день		на 60-й день
	коливання	середня	коливання	середня	коливання	середня
Високомолочні	82-41	65,6	917-765	870	2323-2015	2151
Середньомолочні	90-63	71,4	788-725	746	2116-1858	1962
Низькомолочні	70-55	61,4	806-618	682	1912-1608	1787

Таблиця 2.

Оцінка молодняку в 2-місячному віці за скороспілістю

(Білий Л.А., 1977)

Показники	Оцінка
	відмінна	добра	посередня
Жива маса при 7 кроленятах в окролі, кг	1,8	1,7	1,6
Жива маса при 6 кроленятах в окролі, кг	1,9	1,8	1,7
Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.	до 4	4,5	5,0

Повністю ріст кролів закінчується у 10—12 місяців і пізніше. Тривалість життя кролів становить 7—10 років.

Молочність кролиць. В кролівництві молочність самок відіграє вирішальну роль. Кроленята в перші-півтора місяці життя пов'язані з матір'ю більше, ніж молодняк інших тварин. Коли не вистачає материнського молока, кроленята менше поїдають твердого корму, різко відстають у рості, хворіють тощо. Чим вища молочність самки, тим менше витрачається корму на вирощування кроленят, тому висока молочність самок має не тільки біологічне, а й економічне значення.

За хімічним складом і біологічною повноцінністю молоко кролиці цілком може забезпечити потребу кроленят у поживних речовинах, спричинену інтенсивним ростом молодняку як у перші тижні його життя, так і в наступний період. Кроляче молоко дуже густе й поживне. Порівняно з молоком інших сільськогосподарських тварин воно містить більше сухої речовини та інших поживних речовин (табл. 3). До складу білків молока кролиць входять усі життєво необхідні амінокислоти і навіть у більшій кількості, ніж до білків молока інших тварин, зокрема коров'ячого: Кроляче молоко багате на вітаміни, особливо групи В. Кількість і хімічний склад молока кролиць залежать від багатьох-факторів: періоду лактації, сезону року, віку, індивідуальних особливостей та ін. Тривалість природного періоду лактації у кролів різних порід неоднакова і в. середньому становить 80—110 днів. Кролиця виділяє в середньому за добу 100—230 г молока.

Таблиця 3.

Хімічний склад молока, %

(Сокрут В.І., 1979)

Вид тварини	Вода	Суха речовина	Жир	Білок	Казеїн	Альбумін, глобулін	Молочний цукор	Зола
Корова	87,5	12,5	3,8	3,3	2,7	0,5	4,7	0,7
Вівця	81,7	18,3	6,74	6,17	5,0	1,1	4,3	0,9
Коза	86,3	13,7	4,4	4,1	3,3	0,7	4,4	0,8
Свиня	84,0	16,0	4,6	7,0	–	–	3,1	1,1
Кролиця	67,8	32,2	16,0	12,0	9.2	2,8	2,0	2,2

Збільшення середньодобової кількості молока триває до 99—24 дня лактації, потім поступово знижується. Різке зниження лактації настає з 35-40 дня. Проте під кінець лактації вміст поживних речовин у молоці підвищується чим значною мірою компенсується зменшення кількості молока. Молоко кролиці влітку містить менше сухих речовин ніж узимку. Взимку вміст жиру може підвищуватися до 20—25%. Установлена також-залежність молочності самок від їх віку та кількості окролів. Найбільш висока молочність самок спостерігається в другому окролі. Після першого окролу молока виділяється завжди на 8—10% менше, ніж після другого: Щоб визначити молочність маток, користуються методом, при якому весь приплід зважують у віці 20 днів, знаходять різницю між масою приплоду в 20-денному віці і при народженні. Цю різницю потім множать на коефіцієнт 2 (встановлено, що на 1 г приросту кроленят витрачається 2 г молока).

Оплата корму. Кількість корму, спожитого кролями, витрата його на одиницю приросту живої маси є основними показниками економічності вирощування тварин на м'ясо. У зв'язку з високою енергією росту і деякими іншими особливостями кролі досить добре оплачують з'їдені корми. При інтенсивному і бройлерному вирощуванні кроленят на м'ясо на 1 кг приросту витрачається 4,2–4,5 кормової одиниці, а з урахуванням дорослого поголів'я (самки і частки самця) — 6-6,5 кормової одиниці. Витрати перетравного протеїну на 1 кг приросту становлять 350-500 г. При шкурково-м'ясному напрямі кролівництва, коли кролів забивають у віці 7-8-ми і більше місяців при досягненні ними живої маси 3-4 кг, витрати корму на 1 кг приросту живої маси становлять 9-10 кормових одиниць і більше.

Високі акліматизаційні здатності кролів. Багато порід кролів здатні призвичаюватися до нових кормових, кліматичних та Штих умов життя без значного зниження продуктивності і плодючості.

Кролі добре переносять низькі температури. При температурі -30°С кролі не втрачають здатності до розмноження, при температурі -45°С вони можуть зберігати нормальну температуру тіла протягом години. І навпаки, кролі чутливі до перегрівання, внаслідок чого у них спостерігаються теплові удари. Якщо температура повітря +42-43°С, кролі поступово перегріваються, а коли температура тіла підвищується до +44-45°С, вони гинуть.

Рекомендована література

1. Білий Л.А. Кролівництво. – К.: Вища школа, 1983. – 160 с.

2. Мирось В.В., Прядко О.П. Кролівництво. – К.: Урожай, 1988. – 160 с.

3. Ильина Е.Д., Соболев А.Д. Звероводство. – М.: Агропромиздат, 1990.–272 с.

4. Племінна робота. Довідник. / М.З.Басовський, В.П. Буркат, М.В.Зубець та ін. / За ред. М.В.Зубця, М.З.Басовського. - К: Урожай, 1995. – 440 с.

5. Степаняк І.В. Хутрові звірі (організація ферм, розведення, поширені хвороби.) – К.: Урожай,1999. – 80 с.

6.Сысоев В.С., Александров В.Н. Кролиководство. – М.: Агропромиздат, 1985. – 272 с.

7. Тихонов М.П. Кроліководство. – К.: Урожай, 1974. – 192 с.

Додаткова література

1. Бакшеєв П.Д., Наймитенко С.П. Поточное производство мяса кроликов. - М.: Колос, 1980. – 172 с.

2. Берестов В.А. Научные основы звероводства. – Л. Наука, 1985. – 477 с.

3. Калугин Ю.А. Кормление кроликов. – М.: Агропромиздат, 1985 – 112 с

4. Зайцев А.Г., Брусова З.А., Поляков К.С. Звероводство. – К.: Урожай, 1984. - 120 с

5. Плотников В.Г., Фирсова Н.М. Разведение, кормление и содержание кроликов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 223 с.

6. Рютова В.П. Болезни кроликов. – М.: Агропромиздат, 1985. - 142 С.

7. Тинаев М.И. Продукция кролиководства. – М.: Россельхозиздат, 1988. – 96 с.