Тема 1

ТЕМА 1. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ КРОЛІВНИЦТВА

Питання:

1. Народногосподарське значення продукції кролівництва.

2. Історія розвитку кролівництва.

3. Походження та біологічні особливості.

1. Народногосподарське значення продукції кролівництва

Кролівництво відіграє значну роль в забезпеченні людства продовольством та хутровими виробами.

Світове виробництво м'яса кролів перевищує 2 млн. тонн (оцінка ФАО). У Китаї його виробляють близько 1 млн. тонн, Італії -160-180 тис. тонн, Франції - 140-180 тис. тонн.

В роки найвищого розквіту галузі (1975-1985 роки) в Україні щорічно вироблялось 120-165 тис. тонн кролятини і 30-45 млн. шкурок, а її частка в світовому виробництві кролятини досягала 8 відсотків.

В Загальнодержавному обсязі виробництва м'яса на частку високодієтичної кролятини припадало 8-10 %.

Кролівництво в Україні було досить прибутковою галуззю, а цією справою займались понад 600 тис. кролівників.

Проте, в останні роки кролівництво занепало через відсутність сучасних наукових розробок з питань повноцінної годівлі, технології утримання кролів, низький рівень ведення племінної роботи і ветеринарного забезпечення Стримує розвиток галузі і відсутність координуючих органів, як у центрі так і на місцях.

У найближчій перспективі м'ясо кролів займе вагоме місце в харчуванні людей всього світу.

Швидкому відтворенню та подальшому розвитку галузі сприяють виняткові біологічні та господарсько-корисні особливості кролів.

Це – висока плідність, скоростиглість, оплата кормів, невибагливість до умов утримання (клітки на подвір'ї, шеди, навіси, хліви), доступність догляду широких верств населення та ефективного використання поширеного асортименту кормів (посівних, лугових, лісових) поживних з мінімальною витратою високо – коштовних концентрованих кормів та інше.

Жодний вид тварин не може зрівнятися з кролями, за енергією збільшення живої маси (росту).

Від кролівництва одержують значну кількість м’яса, цінні шкурки, пух, деякі інші продукти та технічну сировину Найбільше значення з них мають м'ясо, шкурки і пух. М'ясо кроликів відзначається ніжною консистенцією, соковитістю, добрими смаковими якостями, легко засвоюється організмом людини.

У тушках кролів, забитих у 60-денному віці, маса м’якоті становить в середньому 186 г, у віці 130 днів – 586 г. Кістки і хрящі становлять всього лише близько 15%, тоді як в тушах великої рогатої худоби – до 30%. Забійний вихід становить 50-70%. М'ясо кролів має цінні дієтичні якості, в ньому міститься мало холестерину – в середньому близько 25 мг на 100 г продукту. У жирі кролячих тушок міститься велика кількість ліноленової кислоти.

Шкурки кролів є одним з основних видів хутрової сировини, яку використовують підприємства хутропереробної промисловості. З них виготовляють шапки, коміри, хутрові пальто та інші вироби. Якість шкурок кролів значною мірою залежить від породи, віку й статі, часу забою, від наявності прижиттєвих пошкоджень волосяного покриву, від умов утримання та годівлі.

Кроляча сировина в загальному балансі хутрової промисловості складає близько 16%.

Дуже цінним є кролячий пух. За рік з деяких кролів пухових порід збирають 400-500 г (ангорська, білий пуховий). За своєю тониною, ізвитістю і теплопровідністю пух не поступається кращим сортам шерсті мериносових овець. З пуху виготовляють кофти, берети, рукавиці, велюрові шляпи.

Побічні забійні продукти також знаходять своє застосування. Із шлунку кроликів виготовляють сичужний фермент, із лапок, вух й обрізок шкіри виготовляють високоякісний клей, кров є цінним білковим кормом для сільськогосподарських тварин.

Кроликів використовують як лабораторних тварин.

В порівнянні із іншими видами сільськогосподарських тварин вони на протязі 24 годин виділяють найбільшу кількість гною (послід) на кожні 100 кг живої маси. Цей гній є повноцінним удобренням і використовується в вигляді рідкої органічної підкорми для удобрення овочів та ягідних культур.

На м'ясо кролів майже не існує національних (релігійних) обмежень, як наприклад на свинину чи яловичину (іслам, індуїзм та інші релігії).

На даний період кролепоголів'я на 97-98% сконцентровано в індивідуальних селянських господарствах і становить 1,2-1,3 млн. маточного і ремонтного поголів'я, а решта в фермерських господарствах та племінних суб'єктах різних форм власності та господарювання. За результатами державної атестації, племінну базу галузі в Україні на сьогодні складають 1 племінний завод та 7 племрепродукторів з розведення порід кролів.

На сучасному етапі розвиток галузі повинен здійснюватися в двох напрямках:

- створення індивідуальних та фермерських господарств; - створення кролеферм промислового та племінного типу.

2. Історія розвитку кролівництва

Кролівництво - це одна із найстаріших галузей тваринництва.

Всі кролики, яких розводить людина мають своє походження від дикого кролика, батьківщиною якого вважають Іспанію та Південну Францію.

За даними вчених приручення дикого кролика відбулося в Іспанії в III віці до нашої ери. Історики вважають, що назва цієї країни походить від фінікійського слова spani, що означає кролик.

При завоюванні Іспанії древні римляни знайшли там таку велику кількість кроликів, що назвали цю країну кролячою землею. Звідси дикий кролик в середні віки широко розповсюдився по більшій частині Європи, Північній Африці та Середній Азії.

Відомо, що близько 2000 років назад древні римляни широко розводили кроликів в напіввільних умовах (лепораріях). Пізніше кролівництво одержало широкого розповсюдження і в країнах Середземномор'я, а потім в Англії, Бельгії, Німеччині, Північній Америці, перші породи кроликів були виведені в середні віки в країнах Західної Європи. У Франції монахи огороджували загони, висівали там необхідні рослини і на все літо розміщали кролів, а на зиму забирали в приміщення для худоби.

Відомо, що в Англії в 1309 році ціна одного кролика прирівнювалась вартості поросяти.

Першу книжку про утримання кролів опублікували в 16 столітті Шарль Етьєн і Жан Зюбольт. В ній було описано утримання кролів в ґаренах та як їх облаштовувати.

Крольчатину починають вживати в кінці 19 століття наслідує французькій кухні.

Слід відмітити, що кролики, дуже непримхливий. Якщо вони знаходять сприятливі кліматичні і кормові умови і незначну кількість природних ворогів, за короткий час дуже швидко розмножуються, що може стати справжньою бідою.

В 1418 році на невеликому острові Порту-Санту поблизу Мадейри була випущена одна вагітна крольчиха, а через деякий час (10 днів) кроликів стало так багато, що мешканцям прийшлося покинути острів.

В 1859 році дикий кролик, як об'єкт охоти був звезений в Австралію. Через декілька років ці звірки заполонили всі пасовища, створили загрозу для розвитку вівчарства.

Але поряд із цим відомо немало випадків зникнення цих тварин в результаті несприятливих умов або масових епідемій.

Основною продукцією кролівництва до 19 століття було м'ясо і пух, з 19 ст. значних успіхів досягла хутрова промисловість.

В Франції в період феодалізму охотою на кроликів і їх розведенням мали право займатися виключно аристократи і тільки після французької революції робочі одержали це право. До початку 19 ст. крольчатина стала національною їжею французів, а в теперішній час Франція є основним виробником м'яса кроликів в Європі, виробляючи 7 кг крільчатини в середньому на душу населення в рік.

Перші згадки про розведення кроликів зустрічаються в Древній Русі напочатку 11 століття.

В літературі є відомості, що довгохутрові кролів розводили ще за часів Ярослава Мудрого. У царській Росії кролівництво мало кустарний характер, поголів'я кролів в основному було безпорідне і то в невеликій кількості. Породні тварини були у поміщиків-любителів, які завозили кролів із-за кордону.

На початку 20 століття кролівництво в Росії розвивалось в 3-х напрямках.

1. Любительське направлення (розведення декоративних).

2. М'ясо-шкуркове одержало розповсюдження в окремих районах: Поволжя, України і Північного Кавказу (м'ясо і шкурки використовувалися в господарствах селян).

3. Розведення кролів-щипанців з метою одержання пуху для виготовлення в'язаних пухових виробів.

В 1928 році був затверджений перший п'ятирічний план розвитку галузі. В 1932 році був створений Науково-дослідний інституту кролівництва. Кращими племінними господарствами на Україні були звірорадгоспи "Червона Поляна" Кіровоградської області і "Петровський" Полтавської області. 50% кролів було зосереджено на Україні. 60% м'яса і шкурок закуплялося на Україні. Добре розвинене кролівництво на Південному Кавказі, Киргизії, Молдові, Прибалтійський країнах.

За кордоном кролівництво служить підсобною галуззю фермерських господарств. Основними країнами по виробництву продукції кролівництва в Європі є Франція, Італія, Бельгія.

3. Походження та біологічні особливості

Кролик (Oryctolagus cuniculus)

відноситься до ряду зайцеподібних, роду риючих зайців і виду звичайних кроликів.

Свійський кріль походить від дикого і багато в чому схожий на нього. Формою вух, малорозвиненими передніми і сильно розвиненими тонкими і задніми ногами, стрибаючими рухами, постійною схильністю до гризіння кріль дуже схожий до зайця. Проте, між кролем і зайцем є відмінності.

Дикий кріль дрібніший від зайця, вуха в кроля короткі від голови, а в зайця довші. М'язи у кроля рожеві а при варінні та смаженні стають білими (як куряче м'ясо), тоді як м'ясо зайця темного кольору.

Спосіб життя також відрізняється. Зайці живуть майже одиноко, особливо з настанням літа, тоді як дикі кролі селяться і живуть завжди колоніями в норах.

Сукрільність у кролів триває 28-32 дні, тоді як у зайців 44-51 день. Крольчата народжуються голі та сліпі. Окріл триває 10-60 хв. Маса кроленяти 40-80 г, через 1-2 дні настає охота. Кролиця народжує 6-8 і навіть до 14-15 кроленят, годує їх до місяця і більше. У зайців народжується не більш як 4-5 зайченят. Зайченята народжуються вкриті шерстю і зрячі. Вже на 1-2 день вони починають їсти траву і переходять до самостійного життя.

Однією з позитивних біологічних властивостей кролиця є здатність її поєднувати лактацію з сукрільністю. Внаслідок цього (годівля приплоду і виношування нового) самка може давати за рік до 6 окролів.

Новонароджене кроленя має 16 зубів. Молочні зуби прорізуються ще в утробний період. Молочні різці випадають до народження. Друга пара молочних різців зберігається майже три тижні. Заміна зубів починається з 18-го дня.

Молоко кролиці має велику поживність і калорійність, цим пояснюється швидкість росту й розвитку кроленят. Середній процент (%) вмісту жиру в ньому 15,8, білка 12,5, молочного цукру 2,1 і золи 1,6.

Крові у кроля - 34-70 г. Температура тілі 37-40,8°С. Вага серця свійського кроля 10-15 г, більша ніж у дикого але менше ніж у зайця.

Тривалість життя кроля в середньому 8 років. Для відтворення кролів використовують 3-4 роки. Статева зрілість у кролів настає в 3-місячному віці і збігається з припиненням основного росту.

Спаровувати можна в 4-5 місяців (диких 6-8 міс.). До цього часу яєчники самки починають посилено виділяти естрагони, які в свою чергу діють на гіпофіз, що сприяє лактації.

Кролі добре переносять низькі температури - 30-40°С і більше. Відтворна здатність при цьому знижується, але при 20С⁰ холоду можна спаровувати кролів і одержувати окроли в захищеному від вітру приміщенні. В нашу країну вони завезені в 1895-1998 роках з Швейцарії. Кілька кролів було випущено під Херсоном та Одесою, Дикі кролі і зараз зустрічаються в районі узбережжя Каспійського морі, між Дніпром і Дністром, а також під Одесою.

Від кроля і зайця одержати потомство не можна, а дикий кріль із свійським дає плодючих потомків.

Важливою особливістю кролів є їх скороспілість. У віці 6 днів вага кроленяти подвоюється, а за 30-денного віку початкова маса збільшується в 10-12 разів.

Бройлерний молодняк у 60-75-денному віці важить 1,8-2 кг і може бути використаний на м'ясо, а в 5-6-місячному віці дає доборі шкурки. За правильної технології утримання кролі добре оплачують корм: на 1 кг приросту витрачається 3,5-4 корм. од.

Копрофагія - поїдання кролями власного калу. Кролики виділяють кал двох різновидностей - твердий і м'який, останній відрізняється від першого не тільки по консистенції, але і за хімічним складом. М'який кал багатий вітамінами комплекс В, азотистими речовинами, амінокислотами і мікроорганізмами. Споживаючи його кролі додатково одержують велику порцію мікроорганізмів (в 1 г калу - 9560 млн. мікроорганізмів) збагачуючи
тим самим організм білком, вітамінами комплексу В і вітаміном К.

Крім цього, під впливом ферментативної активності мікроорганізмів відбувається перетравлення поживних речовин корма, особливо клітковини. Копрофагія сприяє збільшенню часу проходження корма по травному тракту, кращому перетравленню та всмоктуванню поживних речовин.

Рекомендована література

1. Тихонов М.П. Кроліководство / Тихонов М.П. – К.: Урожай, 1974. – С.5-7.

2. Сысоев В.С., Александров В.Н. Кролиководство / Сысоев В.С., Александров В.Н – М.: Агропомиздат, 1985. – с.5-8.